Однією з актуальних негативних проблем сучасного суспільства є прояви жорстокості і насильства в сім’ї.

Насильство дуже часто присутнє в нашому житті і ми відіграємо в ньому певну роль. Залежно від ситуації ми є свідками, жертвами або ж кривдниками. Трагічність ситуації в тому, що свідки чи жертви насильницької діяльності переносять модель кривдницької поведінки у власне життя та продовжують чинити насильство. Власне створюють коло насильства – жертви стають кривдниками.

Майже у кожній сім’ї виникають конфлікти, проте окремий конфлікт, випадкова образа чи навіть повторювані сварки – це ще не приклад домашнього насильства. Насильство є свідомою поведінкою, що передбачає використання власної переваги та контроль жертви.

 Як виявити та попередити  насильство в сім’ї?

Домашнє насилля – це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо вони порушують конституційні права і свободи члена сім’ї, як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю. Причому жертвою домашнього насильства може стати будь-хто: дружина чи чоловік, неповнолітні діти, престарілі батьки чи родичі, немічні родичі чи інваліди, прийомні батьки.

Особливо домашнє насильство має серйозний вплив на дітей. Жорстоке поводження з дітьми, нехтування їхніми інтересами не лише завдає непоправної шкоди їх фізичному здоров’ю, але й тягне за собою важкі психічні та соціальні наслідки. У більшості дітей-жертв насильства з’являються серйозні відхилення в психічному, фізичному розвитку, в емоційній сфері.

Види домашнього насильства:

•  Фізичне насильство – це умисне нанесення одним членом сім’ї іншому члену сім’ї побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров’я, нанесення шкоди його честі і гідності;

•  Сексуальне насильство проявляється в протиправному посяганні одного члена сім’ї на статеву недоторканість іншого, а також дії сексуального характеру по відношенню до дитини, яка є членом цієї сім’ї.

•  Психологічне насильство пов’язане з дією одного члена сім’ї на психіку іншого члена сім’ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров’ю.

•  Економічне насильство проявляється в умисному позбавленні одним членом сім’ї іншого члена сім’ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров’я.

Головною проблемою насильства в сім’ях є те, що воно найчастіше не виходить за межі зачинених дверей, а відтак «насильник» залишається непокараним і продовжує знущатись над рідними. Тому, якщо Ви стали жертвою, свідком прояву насильства, або знаєте про такі випадки – важливо про це говорити та розповідати про це іншим. Подолання насильства можливе лише за умови об’єднання зусиль державних органів та установ, громадських організацій, і кожного з нас. Не мовчіть, дійте!

Щоб уникнути домашнього насильства і дітям і дорослим потрібно засвоїти кілька порад щодо поліпшення мікроклімату в родині:

– поважайте і цінуйте себе, важливо вміти говорити «Ні», адекватно витримувати розчарування і злість свою та партнера;

– дбайте про себе, про можливість задовольняти свої потреби, не чекаючи або вимагаючи цього від партнера;

– у разі необхідності звертайтеся за допомогою, розділяйте відповідальність, витримуйте свою слабкість;

– намагайтеся говорити в парі про те, що хвилює чи приносить дискомфорт, розвивайте вміння знаходити компроміс.

Як діяти у випадку домашнього насильства або його загрози?

– розповісти про насильство тим, хто може допомогти;

– продумати дії на випадок повторного насильства;

– визначити місце, куди можна піти у випадку загрози насильства;

– домовитися із сусідами, щоб вони викликали поліцію, якщо почують крики з квартири;

– у безпечному, але доступному місці заховати документи, певну суму грошей, книжку з номерами телефонів, інші важливі папери, певний одяг та необхідні ліки;

– унеможливити доступ до інформації про місце перебування потерпілої особи;

– заздалегідь знайти номери телефонів місцевих служб, які можуть надати необхідну підтримку.